Розплата

По землі повзе черв’як,
А назустріч йому шпак:
 – Скільки ж я тебе шукав,
І свистів, співав, гукав…
За тобою, любий друже,
За всю зиму скучив дуже.
Розімлів черв’як від слів
Тих, що шпак йому наплів,
І незчувся бідолаха,
Як злетів у дзьобі птаха.