Присяга
Я не з тим, хто виспівує владі
І цілує улесливо руку.
І не з тим, хто завжди на параді
Рабським кроком карбує по бруку.

Не згинаюсь заради медалі
Кожен день у низькому поклоні,
Не із тих, хто чужинські педалі
Крутить справно, неначе в полоні.

Я не той, хто продався за гроші,
Хто ковтає дешеву наживу.
Я не той, хто з-під панської ноші
Удає, що він дуже щасливий.

Я не з тими, хто знов на колінах
“Вав!” кричать, як граки на негоду.
Край Тараса! Моя Україно!
Я не зраджу козацького роду!