Вечір

Федір Тютчев

Як тихо огорта долину 
Далекий і протяжний дзвін, 
Як шерхіт лету журавлиний
І поміж листя тихне він.

Як море приспаним розливом
Не розколише знову дня.
І поспішає мовчазливо
Вечірня тінь лягти сумна.