ДІАГНОЗ

В поліклініку Гаврило 
Не зайшов, а залетів:
− Ой, рятуйте, люди милі!
Я смертельно захворів.

Від нещасних дій бацили, 
Що терплю я кожен день, 
Голова моя зробилась,
Як сирий дубовий пень.

Пам'ять просто вилітає,
Днів на два, на три зника,
Рідну мову забуваю,
Відбирає язика.

Появилася нудота,
Почало щодня трясти
Так, що ложку вже до рота
Неспроможний донести.

Подивіться, що зробилось,
Милі диво-мастаки,
Що від мене залишилось?
Тільки шкіра та кістки.

Лікар довго і сумлінно
Пацієнта оглядав,
Молотком бив по колінах,
Тиск і пульс перевіряв.

І сказав: − У вас, козаче,
«Побутовий стаканоз».
Не облишите пиячить, 
Приголубить вас цироз.